Мастити у корів: препарати для лікування, діагностика, ознаки

Мастити у корів – поширена проблема, як на великих фермах, так і у приватних господарствах. Доїння — щоденна процедура, від якої залежить стан та здоров’я молочної залози. Вважається, що 70% корів інфікуються збудниками маститів під час доїння.

Щодо лікування маститу – однозначно є пряма залежність успішного лікування від загального стану організму корови та часу початку лікування. Чим швидше виявлено та прийнято міри – тим більше шансів на успіх!

Лікування антибіотиками – основний принцип, оскільки причиною виникнення є бактерії.

Є два варіанти: інтрамамарні антибіотики, які ефективні при легких формах неускладнених маститах та системні антибіотики, що вводяться внутрішньом’язово або підшкірно, які застосовуютьcя при ураженні більше ніж однієї частки вимені. Комбінована терапія із застосуванням як системних, так і інтрамамарних антибіотиків може збільшити швидкість одужання, але застосовувати будь-яку терапію слід лише за порадою ветеринара.

Другим компонентом терапії є нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ), які зменшують запалення та біль, пов’язані з маститом. У корів, які отримували інтрамамарні антибіотики та НПЗЗ, кількість клітин була нижчою, кращі показники виліковування та краща фертильність, ніж у корів, які отримували лише антибіотики.

Для профілактики та в комплексній терапії маститів використовуються місцеві з антимікробною та протизапальною дією. В боротьбі з маститами добре зарекомендував себе гель ЕКОДЕЗМАСТ з протизапальною, антисептичною, регенеруючою дією. Засіб ефективний при появах перших ознак маститу та для щоденного догляду за вим’ям лактуючих тварин шляхом змащування дійок після кожного здоювання, як гігієнічний засіб для профілактики маститу та тріщин вимені. Під час ручного доїння гедь проникає в тканини дійок і забезпечує їх живлення та захист від подразнень. Використання гелю при ручному доїнні робить процес комфортним для тварини, а тому більш продуктивним завдяки кращій молоковіддачі. Він ефективно зволожує, пом´якшує, підвищує еластичність та захищає шкіру вимені корів.

Часом лікування виявляється неефективним з наступних причин:

  1. Неправильно підібраний антибіотик – мікроорганізми, що викликають мастит, є стійкими до обраного антибіотику
  2. Недостатній час лікування – час та дозу має визначати ветеринар, можлива корекція після повторних оглядів
  3. Повторне зараження-лікування діє, але корова заражається повторно.
  4. Важка форма ураження та слабкий загальний стан організму

Діагностика

Один із методів, що використовується для виявлення маститу, включає дослідження молока на кількість соматичних клітин, число, яких корелює з наявністю інфекції. Запальні зміни вимені та зниження якості молока можуть бути при кількості соматичних клітин до 100 000 клітин/мл. Корови показником > 280 000 клітин/мл мають ймовірність зараження > 85%.

З метою визначення збудників маститу необхідно провести бактеріальний посів молока, взятого з ураженої частини (залози).

Джерелами інфекції можуть бути:

  • Забруднені руки доярок
  • Брудні вкладиші доїльного апарату
  • Недостатньо очищені доїльні установки
  • Забруднена підстилка
  • Забруднений сосок
  • Брудна вода використовується для очищення вимені перед доїнням
  • Травми сосків
  • Мухи

Види маститу у корів. Класифікація маститів у корів

Для правильного лікування необхідно:

  • диференціювати форму і вид маститу, для чого діагностувати відсутність гнійного вмісту молочної залози, а також локалізацію вогнища запалення – в альвеолах, молочних протоках або інших частинах вимені;
  • провести лабораторне дослідження молока – ідентифікувати збудника хвороби;
  • визначити чутлтвість збудника до антибіотиків.

Поява субклінічного або клінічного маститу залежить від:

  • Тривалість інфекції
  • Імунного статусу корови
  • Вірулентності збудника

Випадки зараження можуть залежати від таких факторів, як:

  • Сезон
  • Вік тварини
  • Стадія лактації
  • Попередні епізоди інфекції.

Групи тварин з підвищеним ризиком:

  • Доросла велика рогата худоба в період лактації, тому що молочна залоза є основним резервуаром інфекції, передача збудників відбувається переважно при доїнні, від рук або обладнання, може вражати тварин або під час лактації, або в сухостої
  • Телиці – підвищений ризик зараження через дерматоз соска.

Класифікації маститів у корів за клінічними ознаками, перебігом, ускладненням та за фізіологічним станом тварини наведені в Таблиці 1.

Таблиця 1

 

За клінічними ознаками

 

За перебігом

 

 

За закінченням (ускладненням) маститу

 

 

За фізіологічним станом тварини в момент захворювання

 

1. Серозний.

2. Катаральний:

3. Фібринозний.

4. Гнійний:

5. Геморагічний.

6. Специфічний:

 

·  гострий (від 3 до 7 діб);

·   підгострий (від 8 до 15 діб);

·   хронічний (більше 15 діб);

·   прихований (субклінічний або латентний).

 

1. Індурація вим’я (заміщення паренхіми сполучною тканиною).

2. Гангрена вим’я (некроз і гнильне розкладення тканини).

3. Атрофія.

 

1. Лактаційний.

2. Мастит періоду запуску.

3. Мастит періоду сухостою.

 

 

 

За субклінічного (прихованого) перебігу хвороби патологічні зміни в молочній залозі виникають локально і охоплюють незначну кількість альвеол та молочних протоків, іноді навіть строму органу, що залежить також від імунного стану тварини.

Для того, щоб не упустити розвиток запалення, необхідно:

  • за два місяці до отелення і місяць після нього здавати молоко корови на аналізи.
  • в сухостій аналізи потрібно брати два рази.
  • проводити діагностику в спеціалізованих лабораторіях.
  • для дослідження підходить тільки свіже молоко.
  • брати молоко окремо з кожної чверті.

Субклінічний мастит триває щонайменше два місяці, потім переходить в хронічний. Зустрічаються випадки, коли корови переносять інфекції, які зберігаються протягом усієї лактації або навіть протягом усього життя.

Симптоми маститу у корів

Ознаки маститу у корів залежать від виду захворювання.

Симптоми субклінічного маститу у корови, який зустрічається дуже часто та відрізняється від інших форм запалення молочних залоз відсутністю яскравої симптоматики.

Симптоми субклінічного маститу:

  • уражена чверть молочних залоз вимені болюча, злегка опухла, набрякла, гаряча через місцеве підвищення температури;
  • кількість вироблення молока знижується, але не суттєво;
  • рівень рН молока зсувається в лужну сторону, кількість загального цукру зменшується;
  • в молоці присутня патогенна мікрофлора.
  • в процесі розвитку захворювання і відсутності лікування на вимені можуть утворюватися ущільнення, а в молоці невеликі пластівці або згустки без зміни відтінку.

Небезпечним є попадання такого молока в загальний надій разом зі здоровими особинами – вся продукція буде неякісною. Її не можна застосовувати в приготуванні сирів і кисломолочних продуктів та для випоювання телят.

Симптоми клінічного маститу у корів.

Легкий або помірний клінічний мастит включає місцеві ознаки, включаючи:

  • Помітні зміни в молоці:
    • Фібринові згустки
    • Зміна кольору
  • Видимі зміни у вимені:
    • Набряк
    • Місцеве підвищення температури
    • Біль
    • Почервоніння
    • Затвердіння

Тяжкий клінічний мастит включає системне ураження, на яке вказують:

  • Шок
  • Лихоманка
  • Анорексія
  • У важких клінічних випадках, коли мастит починається швидко, стан корови називають гострим випадком важкого маститу.

Висновки

  • Мастит може призвести до зміни молока, вимені та смерті корови.
  • Найкращий метод раннього виявлення маститу – аналіз передного молока – згустки, зміни кольору або консистенції можна побачити, коли молоко розчищають на темній поверхні.
  • Спостереження і пальпація вимені необхідні, але мають тенденцію виявляти лише пізніші або більш важкі випадки маститу.
  • Лікувати мастит можна за допомогою інтрамамарних або системних антибіотиків або їх комбінації.
  • Інтрамамарні препарати, як правило, найкраще підходять для легких форм маститу, тоді як системне лікування краще для більш важких випадків.
  • Для лікування маститу антибіотиками слід розробити порядок дій для швидкого реагування, який буде знати відповідальний персонал ферми.

Розпізнавання симптомів маститу та моніторинг ранніх ознак зараження так само важливі для здоров’я корови, як і для стада.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *