Колібактеріоз – що це за хвороба?
Це одне з найбільш поширених та економічно руйнівних бактеріальних захворювань птиці у всьому світі .
Колібактеріоз птиці (колісептицемія, ешерихіоз, коліінфекція) – це інфекційна, септична хвороба домашньої, дикої та декоративної птиці, що характеризується гострим або хронічним перебігом з явищами інтоксикації, викликає високий відсоток загибелі птиці, зниження продуктивності та імунологічної реактивності при щепленні проти ряду вірусних інфекцій. Він проявляється по-різному, включаючи гостру смертельну септицемію, підгострий перикардит, повітряно -сакуліт, сальпінгіт, перитоніт та целюліт.
Колібактеріоз курей викликається патогенним штамом кишкової палички . Діагноз ставиться шляхом виділення чистої культури E coli . Більшість бактеріальних ізолятів стійкі до дії декількох антибіотиків, тому рекомендується запобігати зараженню шляхом профілактики та належного лікування.
Збудник і причини зараження
В нормі кишкова паличка міститься в травному тракті птиці (індички, курки, несучки, кури) з розрахунку від 100 000 до 1 млн на грам калу у збалансованій флорі. Однак, деякі серотипи є патогенними, включаючи «патогенну пташину кишкову паличку», та пов’язані з синдромом колібактеріозу у птиці. Хоча багато кишкових паличок не є патогенними, деякі з них набули факторів вірулентності, що значно збільшує їх патогенність. Більшість випадків колібактеріозу пов’язані з E coli , які придбали ряд генів вірулентності, скупчених разом на острівцях патогенності, що передаються плазмідами (PAI).
Колібактеріоз птиці патогенез. Колібактеріоз виникає в результаті перенесення збудника з нижньої кишкової системи в інші органи травлення або дихання тварин. Ці мікроорганізми фіксуються і швидко розвиваються на рівні цих органів. Колібактеріоз часто виникає одночасно з іншими захворюваннями, що ускладнює як діагностику, так і лікування. У більшості польових випадків колібактеріоз має тенденцію проявлятися після того, як птах пережила інфекційну, фізичну, токсичну та/або харчову проблему чи травму.
| Локалізовані або системні інфекції та синдроми, спричинені патогенною для птахів кишковою паличкою | |
| Локалізовані інфекції | Коліформний омфаліт / інфекція жовткового мішка
Коліформний целюліт (запальний процес) Синдром набряклої голови Діарейна хвороба Венеричний колібактеріоз (гострий вагініт Коліформний сальпінгіт / перотоніт Коліформний орхіт / епідидиміт) |
| Системні інфекції | Колісептицемія Геморагічна септицемія Колігранульома (хвороба Хярре) |
| Наслідки колісептицемії | Менінгіт Енцефаліт Панфтальмітичний остеомієліт Синовіт |
Колібактеріоз у курчат бройлерів На основі даних проведених досліджень (Giovanardi et al.) виділені штами кишкової палички у курчат бройлерів з клінічним колібактеріозом виявлялися у кореляції з тими, що були виділені від дорослих птахів. Метою цього дослідження було дослідити, чи можна передати штами avian pathogenic Escherichia coli (APEC), виділені у клінічних випадках колібактеріозу протягом першого тижня життя, від несучок до бройлерів. Знання про процес зараження патогенним штамом кишкової палички через інтегрований виробничий ланцюг може бути корисним для вжиття відповідних заходів для запобігання першим випадкам колібактеріозу.
У дослідженні було встановлено, що більшість штамів АРЕС у пташенят були виділені з жовткових мішків (45,2%), а польові випадки омфаліту та зараження жовтковим мішком уже спостерігалися у пташенят одноденного віку, звідки поширювалася системна інфекція. Підтверджено гіпотезу про те, що, ймовірно, польові випадки омфаліту чи колібактеріозу походять від інфекції ембріона АТЕС до вилуплення. Час зараження відображає характер смертності курчат: при бактеріальній інфекції, отриманій після вилуплення, смертність починається через більш ніж 20 год; з ембріональною інфекцією вона починається з вилуплення, як видно з цього дослідження (Horrox, 2000 ).
Кишкова паличка може проникати в організм птахів різними шляхами:
Повітряно-крапельним (аерогенним) через дихальні шляхи
Це відбувається від того, що птахи вдихають частинки пилу, забруднені кишковою паличкою. Такі частинки можуть випливати з екскрементів травних трактів здорових особин. Як це може статися? Бактерія розмножується у верхніх дихальних шляхах. Бактерії в кінцевому підсумку колонізують дихальні шляхи через їх прилипаючі властивості. Потім їм вдається потрапити до частини крові, і в результаті вони приступають до колонізації глибших органів (печінки, травного каналу). Крім того, пошкодження дихальних шляхів внаслідок інфекції (наприклад, вірусу хвороби Ньюкасла, вірусу інфекційного бронхіту, M. gallisepticum , P. multocida , інфекційного ларинготрахеїту тощо) або подразнення від пилу чи аміаку може призвести до вторинної бактеріальної респіраторної інфекції. Побічні реакції від звичайних щеплень також можуть спричинити пошкодження дихальних шляхів. Крім того, будь-яке руйнування слизової оболонки трахеї має потенціал для проникнення патогенних бактерій у кров, що може призвести до септицемії.
Трансоваріальним
Трансоваріальний шлях зараження відбувається через пори в яєчній скорлупі та інфікукує ембріон інкубаційного яйця. Через уражений жовточний мішок в циплят розвивається омфаліт. Через 4-6 днів в циплят розвиваються клінічні ознаки хвороби та настає загибель.
Аліментарним (через їжу, воду, підстилку) – шлунково-кишковий тракт
Воду слід регулярно перевіряти на наявність коліформ, а водопровідні лінії – періодично санувати, якщо виявлено велику кількість кишкової палички та інших коліформ. Корми мають бути перевіреної якості та зберігатися у відповідних сухих умовах.
Коли порушується слизовий бар’єр, потрапляння забрудненої патогеном води, корму та підстилки може стати джерелом кишкової палички.
Симптоми і перебіг хвороби
Кури, індики, тетерева, перепілки та інша домашня птиця хворіють колібактеріозом.
Ознаками колібактеріозу є порушення дихання, зниження апетиту та поганий ріст. Посмертні ураження – це повітряно – сакуліт, перикардит, перигепатит та перитоніт. Характерним є наявність у повітряному мішку пінистого ексудату, який був помічений на початку інфекції, і казеозний ексудат пізніше при зараженні.
Ознаки колібактеріозу курей неспецифічні і змінюються в залежності від віку, уражених органів та супутніх захворювань. Молоді птахи, які помирають від гострої септицемії, мають невеликі ураження, за винятком збільшеної, гіперемованої печінки та селезінки із збільшенням рідини в порожнинах тіла. У птахів, які переживають септицемію, розвивається підгострий фібринозно-гнійний повітряний сакукуліт, перикардит, перигепатит та виснаження лімфоцитарної бурси та тимусу. Спорадичні ураження включають пневмонію, артрит, остеомієліт, перитоніт та сальпінгіт.
Діагностика колібактеріозу
На відміну від патогенної кишкової палички, асоційованої з хворобами інших видів тварин, ізоляти птахів, як правило, негемолітичні на 5% агарі крові овець. Виділення чистої культури E coli від крові серця, печінки або типових вісцеральних уражень у свіжій туші свідчить про первинний або вторинний колібактеріоз. Патогенність ізолятів встановлюється за допомогою мультиплексних панелей ПЛР для генів вірулентності, опосередкованих плазмідами, або коли парентеральна інокуляція молодих пташенят або птахів призводить до смертельної септицемії або типових уражень протягом 3 днів. Патогенність також можна виявити шляхом інокуляції алантоїчного мішка 12-денних курячих ембріонів. В результаті грубі ураження включають черепні та шкірні крововиливи, на додаток до енцефаломаляції в ембріонах, інокульованих вірулентними ізолятами.
! Важливо пам´ятати, що бактерії можуть зберігатися протягом тривалого часу в умовах сухості; тому важливо контролювати та регулювати кількість пилу у пташнику. Системи вентиляції можуть бути неефективними для видалення пилу з пташників, особливо це проявляється взимку з обмеженою вентиляцією, що призводить до збільшення накопичення пилу та аміаку. Підвищений рівень аміаку може паралізувати війчастий епітелій трахеї, зменшуючи здатність птиці очищати з дихальні шляхи від шкідливого пилу та бактерії. Крім того, не рекомендується чистити ями для гною, коли птахи все ще перебувають у будинку, оскільки цей процес може викидати велику кількість аміаку в навколишнє середовище. Специфічною профілактикою є вакцинація.
Кишкова паличка сприйнятлива до дезінфікуючих засобів та температури вище 80 oC, тому ретельне прибирання пташників особливо важливе. Забезпечення належної вентиляції та хлорування питної води також знижує рівень забруднення навколишнього середовища. Лікування колібактеріозу ґрунтується на антимікробній терапії, але ізоляти кишкової палички все частіше виявляють резистентність, тому до вибору антибіотику має бути серйозний підхід.
Висновки
- Колібактеріоз є головною причиною захворюваності, смертності та економічних втрат для всіх видів птиці у всьому світі.
- Патогенна пташина паличка E coli (APEC), збудник колібактеріозу, включає різноманітну групу E coli, більшість з яких містять великі вірулентні плазміди.
- Контроль колібактеріозу є проблематичним через поширену серед APEC стійкість до антибіотиків, обмеження у застосуванні протимікробних засобів у птиці та відсутність вакцин для забезпечення захисту від усіх видів APEC, що викликають колібактеріоз.
- Прибирання та дезінфекція зменшують ризик інфікування
