ELISA чи ПЛР? У яких випадках який з методів використовувати?
ELISA — просто та зручно
Якщо в крові тварини виявлено специфічні антитіла до певного збудника, це вказує, що тварина була інфікована. Однак самого збудника на момент дослідження крові в організмі тварини може вже і не бути.
Метод ELISA можна використовувати також і для спостереження за станом здоров’я тварин у стаді, відстежуючи наявність в їх організмі специфічних антитіл. Вагомим його плюсом є тривалий період часу для виявлення інфекції та імовірність ідентифікації тварин, які перехворіли до цього. ELISA часто використовують у «польових умовах», оскільки він легкий у виконанні: антитіла у крові відносно стабільні, а відбір та транспортування зразків — проста процедура.
ELISA доступний уже понад 20 років і дозволяє контролювати стан здоров’я тварин у стаді, виявляючи наявність специфічних антитіл до збудників інфекцій, що можуть зберігатися в крові тварини впродовж всього життя, а також дозволяє ідентифікувати нову інфекцію в стаді.
Наприклад, вірус грипу свиней активно поширюється у стаді впродовж 3–5-и діб, і, як правило, захворювання в цей період не ідентифікують. ELISA-діагностика дозволяє виявляти збудник і налагодити практики менеджменту таким чином, щоб швидше реагувати у випадку повторного захворювання.
ПЛР — достовірність та швидкість результатів
ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція) найчастіше використовувана технологія для виявлення вірусу. Вона вимагає професійних навичок і достатнього досвіду як на стадії постановки реакції (щоб не допустити хибно-позитивного результату), так і на стадії пробо-підготовки (щоб не контамінувати зразки). ПЛР є надзвичайно чутливою і специфічною технологією виявлення вірусу шляхом ампліфікації вірусної ДНК з досліджуваного зразка.
Нині метод ПЛР широко використовують референтні лабораторії для діагностики та остаточного підтвердження АЧС — дослідженні зразків тканин і сироваток крові від тварин з клінічними ознаками хвороби. Цей метод дозволяє виявити вірус у крові хворих тварин уже з 2-ої доби після зараження і впродовж кількох тижнів. Він базується на застосуванні праймерів комплементарних консервативній ділянці геному АЧС і дозволяє виявляти широкий діапазон відомих ізолятів вірусу АЧС, включаючи гемадсорбуючі і негемадсорбуючі штами.
ПЛР-діагностику можна використовувати і для дослідження зразків низької якості — малопридатних для досліджень іншими методами.
Є два різних методи ПЛР-діагностики вірусу АЧС. Для обох необхідними є пробо-підготовка та етап виділення ДНК перед безпосереднім проведенням ПЛР-досліджень:
- Стандартна ПЛР: продукти реакції, отримані в результаті ампліфікації вірусної ДНК, аналізуються за допомогою електрофорезу в агаровому гелі і УФ спектрі світла.
- ПЛР в режимі реального часу. Цей метод досліджень передбачає використання спеціального обладнання для виявлення флуоресцентного сигналу. Він має кілька переваг: аналіз результатів в ході реакції (реальному часі), можливість кількісного визначення вірусної ДНК, не потребує проведення електрофорезу. Подальше секвенування продуктів ПЛР дозволяє підтвердити позитивні результати реакції, і визначити генотип вірусу при ампліфікації деяких фрагментів геному вірусу (ген p72, ген p54, центральний варіабельний регіон — CVR).
Одна із переваг ПЛР діагностики — можливість виявлення зараження тварини на ранніх стадіях захворювання, коли організм ще не виробив специфічних антитіл.
Як і у випадку із застосуванням ELISA, результати ПЛР-тесту можна отримати досить швидко (зазвичай упродовж кількох годин). Наприклад, перевірка сперми кнурів на наявність вірусів триватиме 5–6 годин.
